Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

за що на кому-чому и над ким-чим

  • 1 вымещать

    выместить мститися, помститися. [Ви його наб'єте, а він помститься на мені].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыместить
    1) (что кому, на ком за что - мстить) мсти́тися (за що на кому) и помща́тися, помсти́тися ( за що на кому-чому и над ким-чим)
    2) (что на ком-чём - удовлетворять своё чувство злобы, досады) зганя́ти и зго́нити, зігна́ти (що на кому-чому)

    Русско-украинский словарь > вымещать

  • 2 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 3 мстить

    за кого кому за что мститися, помщатися, (диал.) пімститися над ким, на кому, кому, (отмщать) відомщати, (редко) мстити кому що и на що. [Як вийде злодій з тюрми, то ще гірше буде мститися (Звягельщ.). Але сі ніжні істоти мстиві: вони мстяться над людьми за їх лихі почування (Г. Барв.). Користувавсь ненавистю народньою Хмельницький, мстячись на панах за свої обіди (Куліш). Инші згадували залюбки про давніх опришків, що мстилися на панах (Франко). Не заводься з ними і не жалійсь нікому, бо стануть пімститися, - гірше буде (Звин.). Щоб відомщати Орді за своїх родичів, що займала вона в неволю (Куліш). Клеветницю пізви до суду, сама зневаги ти не мсти (Франко)]. -тить за себя - мститися за себе, мститися. [Ну, та звичайно Венера на себе мститься, дається в знаки (Крим.). Огонь святий мститься, як його не шануєш (Номис)]. -тить своим врагам - мститися над своїми ворогами и на своїх ворогах.
    * * *
    (кому-чему) мсти́ти (мщу, мстиш) (кому-чому), мсти́тися (на кому-чому, над ким-чим), помща́тися (на кому-чому, над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > мстить

  • 4 причитать

    -читывать, причесть
    I. 1) прираховувати, прирахувати, прилічувати, прилічити що до чого; см. Причислять 1;
    2) (приобщать) приєднувати, приєднати кого, що до кого, до чого.
    II. Причитать и -читывать - голосити, тужити по кому. [А як умре, то й тужитимете: «Мій дідусику, моя затуло» (Борз.)]. Начать -тать - заголосити, затужити.
    * * *
    I несов.; сов. - прич`есть
    1) приє́днувати, приєдна́ти; ( причислять) прилі́чувати, прилічи́ти, прирахо́вувати, прирахува́ти; ( зачислять) зарахо́вувати, зарахува́ти, залі́чувати, залічи́ти, зачисля́ти, зачи́слити
    2) ( к чему - приписывать) припи́сувати, приписа́ти (чому)
    II
    (по кому, о ком, над кем-чем) голоси́ти (над ким-чим, по кому), тужи́ти (за ким-чим, по кому-чому); причита́ти, причи́тувати (над ким-чим); диал. лебеді́ти, лебоні́ти (над ким-чим)

    Русско-украинский словарь > причитать

  • 5 предпочитать

    предпочесть кого, что воліти (волію, -лієш и волю, -лиш, -лимо), зволіти кого, що и що робити, вважати, брати, узяти за краще що, (кого, что кому, чему) ставити, поставити кого над кого, що над що, перевагу (перед) давати, дати кому, чому над ким, над чим, (редко: книжн., полонизм) прекладати, прекласти, передкладати, передкласти кого над кого, що над що. [Де не зможемо по правді говорити, там воліємо мовчати (Єфр.). Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Науку і талант над значність прекладати (Куліш). Де твій розум дівся, щоб зрадника над мене прекладати? (Куліш)]. Она -ла молодого богатому - вона дала перевагу молодому над багатим. Предпочтённый - поставлений над кого, над що. -ться - ставитися над кого, над що, бути поставленим, прекладеним над кого, над що. [Здоров'я ставиться над багатство].
    * * *
    несов.; сов. - предпоч`есть
    1) (кого-что кому-чему) віддава́ти перева́гу, відда́ти перева́гу (кому-чому над ким-чим), дава́ти перева́гу, да́ти перева́гу
    2) (делать что-л.) волі́ти, зволі́ти (робити що);(несов.: считать лучшим) вважа́ти за кра́ще, визнава́ти за кра́ще (роби́ти що)

    Русско-украинский словарь > предпочитать

  • 6 подвергать

    подвергнуть чему піддавати, піддати чому, під що. [Піддавала критиці традиції та інтереси, во ім'я яких від неї вимагано жертв (Доман.). Не хочемо піддавати вашу індивідуальність анатомічній операції (Крим.)]. -гать, -нуть возможности чего-л. неприятного - наражати, наразити на що, підводити, підвести під що. Его -гали большой опасности - його наражали на велику небезпеку. -гать чему-л. неприятному себя - наражатися на що. [Я не просив тебе покинуть віру, лише не виставлятися прилюдно, не наражатися на небезпечність (Л. Укр.)]. -гать опасности свою (чью) жизнь (здоровье) - важити своїм (чиїм) життям (здоров'ям); (испытанию) виставляти, виставити на спробу. [Знаючи як у ті часи на мужика дивились, ми зрозуміємо, на яку страшну спробу виставила доля українську мову (Єфр.)]. Он был -гнут жестоким испытаниям судьбы - завдала йому доля багато тяжкого в житті. -гать испытанию качество чего - піддавати спробі що. -гать, -нуть наказанию - завдавати, завдати кари кому и на кару кого. Его -ли тяжкому наказанию - його завдали на тяжку кару. -гать ответственности (привлекать) - притягати (притягти) кого до відповідальности. [За зловживання його притягнено до відповідальности]; (штрафу) піддавати, піддати карі, пені, накидати пеню; (обыску) кого - робити трус (ревізію) у кого, трусити кого; (заключению в тюрьме) садовити, посадовити у в'язницю, у вежу, у тюрму. -гать пересудам чьё доброе имя - вводити, ввести у (не)славу кого, пускати поговір на кого. [Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу]; (себя) у неславу входити. [Сама-ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із вулиці ходиш]. -гать посмеянию - виставляти, виставити на глум, на посміх. -гать операции кого - піддавати, піддати під операцію кого. -гать, -нуть действию огня, холода - виставляти, виставити на спробу вогнем, холодом. Подвергнутый чему - відданий під що, наражений на що, підведений під що.
    * * *
    несов.; сов. - подв`ергнуть
    1) піддава́ти, підда́ти (кого-що чому); ( производить над кем-чем что) роби́ти, зроби́ти (кому-чому, у кого-чого, з ким-чим, над ким-чим що); ( налагать) наклада́ти, накла́сти, (на кого-що що); (чему-л. неприятному) наража́ти, нарази́ти (кого-що на що); ( передавать) віддава́ти, відда́ти ( кого-що на що и під що)
    2) (подчинять, делать подвластным) підкоря́ти, підкори́ти

    Русско-украинский словарь > подвергать

  • 7 насмехаться

    насмеяться над кем, чем сміятися, насміхати(ся) и (редко) насміватися, насміяти(ся) з кого, з чого, (редко) кому, чому, посмішкувати, посмішк(ов)уватися, напосмішкуватися, глузувати, поглузувати, глумувати, поглумувати, глумитися, наглумитися, кепкувати, покепкувати (пров.) кпити(ся), накпити(ся), закпити, (редко) шкилювати, шкилити з кого, з чого, (поднимать на смех) на глузи (на глум, на кпи(ни), на сміх) брати, взяти кого, що, сміхи збивати, збити з кого; сміх собі робити з кого. [Чи не люблю тебе щиро, чи з тебе сміявся? (Шевч.). Не чує, не бачить, як вороги сміються їй (Шевч.). Може демон який насміхається з мене? (Франко). Зневажливо насмівається з нього (Крим.). Насміялась татарва з бідного Микити (Шевч.). Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися (Зміївщ.). Стали з їх сусіди насміхати (Метл.). З мертвих насміхали (П. Тичина). Хотів я, мати, з сироти насміяти (Чуб. V). З наших сліз вони глузують (Самійл.). З хазяїна кепкує (Грінч. III). Було не кпити з бідного Микити (Номис). Хоч ти сильний, а зі смерти ти даремно кпишся (Рудан.). Маруся з козака накпила (Грінч. III). З усіх моїх фантазій ти гарненько вмів закпити (Крим.). Любила шкилювати з школярів (Яворн.). Шкилить та й шкилить цілий ранок з баби (Чернігівщ.). Щоб сіячів твоїх їх власне покоління на глум не брало і на сміх (Франко). Чого ти сміхи збила із моєї хати? (Гол. I)].
    * * *
    (над кем-чем) насміха́тися, глузува́ти, -зую, -зуєш (з кого-чого, над ким-чим); кепкува́ти, кпи́ти (кплю, кпиш), кпи́тися (з кого-чого, над ким-чим); ( глумиться) глуми́тися, -млюся, -мишея (з кого-чого, режі над ким-чим); ( дразнить) диал. шкилюва́ти, -люю, -люєш (кого, з кого)

    Русско-украинский словарь > насмехаться

  • 8 предпочтительно

    (преимущественно) переважно перед ким, перед чим. [У дитячий дім приймають переважно перед иншими дітьми сиріт]. -нее всего - над усе, передовсім.
    * * *
    нареч.
    1) кра́ще, найкра́ще
    2) ( перед кем-чем - оказывая предпочтение) віддаючи́ (даючи́) перева́гу, надаючи́ перева́ги (кому-чому над ким-чим, перед ким-чим)
    3) ( преимущественно) перева́жно; ( большей частью) здебі́льшого; здебі́льш, здебі́льше, здебі́льша; (главным образом) головни́м чи́ном

    Русско-украинский словарь > предпочтительно

  • 9 скорбеть

    болі́ти се́рцем; (о ком-чём) уболіва́ти (за ким-чим, за кого-що, над ким-чим); ( печалиться) тужи́ти (тужу́, ту́жиш), жури́тися, -рю́ся, -ришся, сумува́ти, -му́ю, -му́єш (за ким-чим, по кому-чому)

    Русско-украинский словарь > скорбеть

  • 10 мера

    1) (измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, - відміряється вам (Біблія)]. -ры линейные (погонные), квадратные, кубические - міри лінійні, квадратові, кубічні. -ра времени - міра часу, (измерение) вимір часу. Палата мер и весов - палата мір і ваги. -рою (по счёту) выдавать что - видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];
    2) (четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];
    3) (сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];
    4)стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);
    5) (степень, размер, предел и т. п.) міра. -ра наказания - міра (вимір) кари. -ра содеянного - міра заподіяного. В той, в такой -ре (степени) - тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)]. В какой -ре - якою мірою, в якій мірі, в яку міру. В большой, в значительной -ре (степени) - великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)]. В большей, в меньшей -ре - більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі. В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) - однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)]. В полной -ре - повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)]. По -ре чего - відповідно до чого, в міру чого. По -ре моих средств - відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів). По -ре трудов и награда - відповідно до праці (в міру праці) й нагорода. По -ре того как - в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)]. По -ре получения, поступления чего - в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що. По -ре возможности, по -ре сил - в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе. По -ре сил наших - як наша сила, як наше посилля. По крайней -ре - принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. ниже - по меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)]. По меньшей (по крайней) -ре (минимум) - що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п'ятеро дітей. (Франко)]. Это по меньшей -ре странно - це, що-найменше, чудно (дивно). По большей -ре - що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше. В -ру (соответственно) - до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п'єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)]. Сделанный в -ру - зроблений до міри, помірний. Не в -ру - не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)]. Без -ры - без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)]. Сверх, свыше -ры, через -ру - над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, - от і не піднесе (Грінч.). Що надто - то погано (Приказка)]. Свыше всякой -ры - (по)над усяку міру. Всему есть -ра - всьому (на все) є міра (предел: край). Превышать, превысить -ру - переходити, перейти міру. Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём - знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)]. Душа -ру знает - душа міру знає. Подойти под -ру - см. Мерка 2. Выше -ры и конь не скачет (не прянет) - понад себе і кінь не цибне;
    6) (мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)]. -ры воздействия - заходи (до) впливу, (щоб) вплинути. -ры к восстановлению - заходи до відновлення. -ры действительного наблюдения - засоби справжнього доглядання. -ра обеспечения - спосіб забезпечення. -ры предосторожности - застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность. -ры предупредительные - запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що. -ры пресечения - припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення. -ры принудительные - примусові заходи. Высшая -ра наказания - найвища кара, розстріл (-лу). Изыскивать -ры - добирати способу. Прибегать к -рам - вдаватися до заходів. Прибегнуть к иным -рам - вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему - вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)]. Принимать зависящие -ры - вживати належних заходів. Помогайте ему всеми -ми - (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.
    * * *
    1) мі́ра

    ме́ры длины́, объёма — мі́ри довжи́ни, об'є́му

    без ме́ры — без мі́ри; ( безмерно) безмі́рно

    2) ( мероприятие) за́хід, -ходу

    Русско-украинский словарь > мера

  • 11 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 12 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 13 находить

    нахаживать, найти, действ. з.
    I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;
    2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);
    3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;
    4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);
    5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;
    6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -
    1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;
    2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;
    3) визначений, обчислений, вирахуваний;
    4) зустрінутий, стрінутий;
    5) побачений;
    6) визнаний; названий.
    II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -
    1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;
    2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];
    4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];
    5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.
    * * *
    I несов.; сов. - найт`и
    1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

    \находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́

    \находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду

    не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му

    2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити
    3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

    \находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)

    как вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?

    II несов.; сов. - найт`и
    1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати
    2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́
    3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

    блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого

    нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга

    4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

    нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й

    III сов.
    1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти
    2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

    Русско-украинский словарь > находить

  • 14 командовать

    1) (в строю) командувати. [Сами кільки солдат воюються, а тих, що командують, і нема (Рудч.)];
    2) -вать, скомандовать что - командувати, скомандувати, наказувати, наказати що кому, веліти, звеліти, давати, дати команду кому на що, до чого. [Поставив кашовар закуску, - отаман командує випивку (Мартин.)];
    3) (чем) командувати чим, мати в команді, мати під началом що. [Батько його полком командував (Ніков.)]. -ть полком (быть полковником) - полковникувати (-кую);
    4) (предводительствовать) отаманувати, гетьманувати, гетьманити, порядкувати, правувати над ким, ким, перед вести. [І ними Тул гетьманить (Куліш). Вони його слухають, а він їми порядкує (Звиног.). Подає голос, правує козаками (Н.-Лев.)];
    5) (распоряжаться, хозяйничать) командувати, верховодити, отаманувати, правувати ким, чим, у чому, над ким, орудувати ким. [Отаманує наша панночка над дівчатами, виганяє на панщину (Квітка). З громади кпили, хлопців били та верховодили в селі (Шевч.)]. -ть волами (шутл.) - волам хвости крутити, начальникувати над телятами. Бесконтрольно -ть - верховодити чим, (образно) мати царство і панство (в чому). Командующий - що командує; (сущ.) командувач. [Командувач другої народньої армії (Пр. Пр.)]. -щий военного округа - командувач військової округи. -ющий морскими силами - командувач морських сил. -щие классы - зверхні класи. -щая верхушка - командна верхівка. Временно -щий - тимчасовий командувач, (стар.) наказний командир. - щая местность, высота - головна місцина, головний шпиль.
    * * *
    кома́ндувати; порядкува́ти, правува́ти

    Русско-украинский словарь > командовать

  • 15 начало

    1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];
    2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;
    3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);
    4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;
    5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;
    6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;
    7) (химич. элемент) елемент (-та);
    8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;
    9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);
    10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).
    * * *
    1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ння

    дать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь

    в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку

    в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]

    \начало ло улицы — початок вулиці

    от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю

    2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початок

    жизненное \начало ло — життєва (життьова) основа

    организующее \начало ло — організуюча основа

    сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа

    3)

    \начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів

    \начало ла математики — початки (елементи; основи) математики

    4)

    \начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи

    5) (научный закон, правило) принцип
    6) (ед.: о начальнике, главе) начальник

    быть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою

    под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)

    Русско-украинский словарь > начало

  • 16 предпочтение

    1) (действ.) ставлення, прекладання кого над кого, чого над що;
    2) перед кем, чем (преимущество) - перевага, перед (-ду), першенство кого, чого над ким, над чим, у чому. [Перевага громадських обов'язків над особистими почуваннями (Єфр.)]. Оказывать, (от)давать -ние кому в чём перед кем, чему перед чем - давати (віддавати) кому перевагу (перед, першенство) у чому над ким, чому над чим. [Віддаю перевагу книгам історичного змісту над иншими. Литва не вміла читати й писати, то поважала письменних українців і давала їм перед у своїх судніх справах (Куліш)]. Ему оказано было заметное -ние перед другими - йому виявлено було помітну перевагу над иншими. См. Предпочитать.
    * * *
    перева́га; ( действие) відда́ння и віддання́ перева́ги, віддава́ння перева́ги; ( первенство) пе́ршість, -шості, першенство́

    Русско-украинский словарь > предпочтение

  • 17 иметь

    мати. [Є на світі воля, а хто її має? (Шевч.). Як дбаєш, так і маєш (Приказка). Маємо й городчик і пашні трохи (М. Вовч.)]; (в значении долженствовать) мати, матися, (зап.) мати си. [Щось маю тобі сказать (Н.-Лев.). В Ірландію мався прибуть корабель (Л. Укр.)]. Иметь вес - мати вагу, важити см. Вес 2. Иметь в виду кого, что - мати на увазі (на оці) кого, що; см. Вид 4. Иметь вид кого, чего - мати подобу, вигляд, постать кого, чого, виглядати як щось; см. Вид 1. Иметь виды на кого, на что - важити, бити, цілити на кого, на що; см. Вид 9. Иметь дело, отношения с кем - мати діло (справу), стосунки з ким; см. Дело. Иметь отношение к чему, к кому - стосуватися до чого, до кого, (стар.) мати до чинення з чим, з ким; см. Отношение 1. Иметь жительство, пребывание где - перебувати, пробувати, проживати де. Иметь значение - мати вагу, силу, важити; см. Значение 2. Иметь злобу, зуб на кого - завзяти злість, мати завзяття, лихе око, храп на кого. [Іцко Цаншмерц мав здавна завзяття на Германа (Франко)]. Иметь сердце на кого - гніватися, сердитися на кого. Иметь место (происходить) - відбуватися, діятися, (сов.) статися, трапитися. Иметь много чего - мати багато (багацько) чого, бути багатим на що. Иметь мало чего - мати мало чого, бути бідним на що. И в мыслях не иметь - і гадки не мати, і в голові (в головах) не покладати. Не иметь ничего - не мати нічого, (грубо) дідька мати. Иметь общение с кем - мати єднання (єднатися), водитися, (якшаться) накладати з ким; см. Общаться. Иметь основание - мати підставу; (быть правым, иметь резон) мати рацію; см. Основание 4. Иметь перевес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим; см. Перевес 3. Иметь познания в чём - знатися на чому (до чого), розумітися на чому. Иметь на попечении кого, попечение о ком, о чём - пі[е]клуватися ким, чим и за (про) кого, за (про) що, мати на своїй опіці, (фам.) на своїх плечах кого; см. Попечение. Иметь присмотр над кем - доглядати, дозирати кого; см. Присматривать 2. Иметь целью - мати за мету що и мати на меті що. Иметь сношения с кем - мати зносини з ким; см. Сношение. Иметь в себе - мати в собі що, містити в собі що. [Тонкі пружки (черты) його блідого лиця мали в собі щось неласкаве (Н.-Лев.)]. Иметь (терпеть) убыток - мати шкоду з чого. Иметь в длину, в ширину столько-то аршин - мати (тримати) вдовж (уздовж, завдовжки, завздовжки), ушир (завширшки) стільки-то аршин, бути стільки-то аршин довгим, широким. [Він три аршини довгий (Звин.)]. Я имею к вам просьбу - я маю до вас прохання, я маю просити вас. Я имею недостаток в деньгах - мені не стає (бракує) грошей; см. Недоставать, Недостаток. Имеющий - (прич.) той, що (хто) має щось. -щий много чего - той, що (хто) має багато (багацько) чого, багатий, ум. багатенький на що. -щий силу (о законе), юрид. - чинний.
    * * *
    1) ма́ти

    \иметьть кого́-либо помо́щником (в ко́м-либо помо́щника) — ма́ти кого́-небудь за помічника́ (помічнико́м)

    \иметьть ме́сто — см. место 1)

    \иметьть [свое́й] це́лью (зада́чей), \иметьть цель (зада́чу) — (быть направленным к достижению какой-л. цели) ма́ти на меті́, ма́ти мето́ю (завда́нням); (стремиться к чему-л., добиваться чего-л.) ма́ти мету́ (завда́ння)

    ничего́ не \иметьть про́тив — нічо́го не ма́ти про́ти

    2) (в сочетании с неопр. глагола) ма́ти, ма́тися; ( быть должным) бу́ти пови́нним, му́сити (му́шу, му́сиш)
    3) иметь (кого, что) в виду жарг. послати до біса

    Русско-украинский словарь > иметь

  • 18 предводительствовать

    1) кем, чем - передувати ким, привід (провід) давати кому, верховодити, доводити ким, перед вести (водити), перед держати в чому, над чим. [І такий- то слабосилок оцим величним світом орудує і передує всіми (Куліш). Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що инші його слухались (Грінч.). Доводив їми полковник Небаба (Куліш)];
    2) (быть предводителем) проводарювати, головувати, отаманувати, ватагувати, ватажити, ватажкувати (над ким); маршалкувати; см. Предводитель.
    * * *
    (кем-чем) бу́ти на чолі́, стоя́ти на чолі́ (кого-чого), вести́ перед (в чому, де), передува́ти; (быть вожаком; заправлять) верхово́дити (ким-чим), ватажкува́ти (над ким)

    Русско-украинский словарь > предводительствовать

  • 19 преимущество

    1) (перевес), перевага (-ги), перед (-ду), (первенство) першенство кого над ким, чого над чим. Срв. Предпочтение, Превосходство. [Перевага минулого вад теперішнім. Дужчий не завсігди може й сміє використати свою перевагу (Н. Р.). Ви старший, вам першенство (Звиног.)]. Давать (отдавать) -во - (від)давати перевагу, перед, першенство кому, чому в чому, перед чим. [Дає перевагу формі перед змістом. Литва не вміла читати й писати, то поважала, письменних українців і давала їм перед у своїх судніх справах (Куліш)]. Иметь -во - мати перевагу над ким, над чим, переважати кого, що. По -тву - переважно;
    2) привилей (-лею), вільгота (-ти). [Пролетаріят має деякі вільготи в політичних правах (Касян)]; см. Привилегия, Прерогатива.
    * * *
    1) перева́га

    по \преимущество ву — см. преимущественно

    2) ( привилегия) привіле́й, -ле́ю

    Русско-украинский словарь > преимущество

  • 20 поглядывать

    1) поглядати, позирати, позиркувати, зиркати (від часу до часу) на кого, на що и по кому, по чому, поглипувати на кого, на що. См. Посматривать. [По дворику походжає, на сонечко поглядає, чи високо сонце сходить (Пісня). Поглядає навколо по людях (Л. Укр.). Позирає у вікно. Іде та все на мене поглипує (Франко)];
    2) (присматривать за кем) наглядати, назирати кого, що и чого, доглядати кого, що и за ким, за чим.
    * * *
    1) погляда́ти, позира́ти, подивля́тися, погляда́тися; ( бросать взгляды) зи́ркати, пози́ркувати, ки́дати о́ком (очи́ма), закида́ти о́ком; (на кого-л.) бли́мати, побли́мувати, диал. бли́кати, побли́кувати
    2) ( за кем-чем - наблюдать) нагляда́ти ( за ким-чим и кого-що), назира́ти (кого-що, за ким-чим и над ким); ( присматривать) догляда́ти (кого-що, чого, за ким-чим)

    Русско-украинский словарь > поглядывать

См. также в других словарях:

  • голосити — (над ким чим, по кому чому й без додатка голосно плакати, ридма ридати), тужити (за ким чим), побиватися (над ким чим), оплакувати (кого); примовляти (до кого), приказувати (до кого), причитати (над ким), причитувати (над небіжчиком плачучи,… …   Словник синонімів української мови

  • поставити — I влю, виш; мн. поста/влять; док., перех. 1) Примусити когось або допомогти кому небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || безос. || Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де небудь. || у… …   Український тлумачний словник

  • схиляти — я/ю, я/єш, недок., схили/ти, схилю/, схи/лиш, док., перех. 1) Змінювати пряме положення чогось на похиле, нагнувши, опустивши його; нахиляти. || на кого – що, над ким – чим, до кого – чого. Опускаючи, наближати або притуляти до кого , чого небудь …   Український тлумачний словник

  • ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… …   Український тлумачний словник

  • панувати — у/ю, у/єш, недок., над ким – чим, ким – чим, у кому – чому. 1) Мати владу над ким , чим небудь. || перен. Все охоплювати, заповнювати собою (про пори року, сили, явища природи і т. ін.). || перен. Підкоряти собі (природу, сили стихії). || перен.… …   Український тлумачний словник

  • звисати — а/ю, а/єш, недок., зви/снути, ну, неш; мин. ч. звис, ла, ло; док. 1) Висіти, тримаючись на чому небудь одним чи кількома кінцями (про предмети). || Бути, ставати опущеним; спадати. 2) Відтягуючись, відвисати; обвисати. 3) Бути розташованим,… …   Український тлумачний словник

  • схилятися — я/юся, я/єшся, недок., схили/тися, схилю/ся, схи/лишся, док. 1) Змінювати своє пряме положення на похиле, нагинаючись, опускаючись. || на кого – що, над ким – чим, до кого – чого. Змінюючи пряме положення на похиле, притулятися, наближатися до… …   Український тлумачний словник

  • уболівати — (вболіва/ти), а/ю, а/єш, недок., без додатка і за ким – чим, за кого – що, заст. над ким – чим. 1) Гостро переживати у зв язку з чим небудь, глибоко сумувати за ким , чим небудь. || без додатка. Виявляти співчуття кому небудь. || чим. Пристрасно… …   Український тлумачний словник

  • повисати — а/ю, а/єш, недок., пови/снути, ну, неш; мин. ч. пови/с, ла, ло і рідко пови/снув, нула, нуло; док. 1) Зачепившись, затримуватися на чому небудь, залишатися висіти. || Зачепившись одягом або ухопившись за що небудь руками, зубами і т. ін.,… …   Український тлумачний словник

  • помщатися — а/юся, а/єшся, недок., помсти/тися, мщу/ся, мсти/шся, док., за кого – що, на кому – чому, над ким – чим, кому і без додатка. Здійснювати помсту над ким , чим небудь; мститися …   Український тлумачний словник

  • охрестити — охрещу/, охре/стиш і охристи/ти, охрищу/, охри/стиш; док., перех. 1) Справити обряд хрещення над ким небудь. 2) Дати ім я, назвати під час обряду хрещення. || ким, чим, перен., розм. Дати кому , чому небудь якесь найменування, назву, прізвисько.… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»